гнил

гнил
гнил, , <-и>
прил màrcio

Български-италиански речник. 2015.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Look at other dictionaries:

  • гнилѣи — (1*) сравн. степ. В роли с. Тот, кто более немощен, слаб (умственно): не еще свое ѹстраше(н)е стро˫а, аки гнилъиши(х) мысли. доволнѣ бо ѹстроихомъ. ни чюжего приѥмлюще и нашего губѩще. (τῶν σαθροτέρων) ГБ XIV, 191б …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • гниліший — прикметник, вищий ступінь …   Орфографічний словник української мови

  • гнил — прил. развален, разяден, прояден, прогнил, загнил, разложен, изгнил, нагнил, сплут, угнил, разкапан, скапан, разпаднал, мухлясал прил. нездрав …   Български синонимен речник

  • гнилісний — а, е. 1) Який спричиняється гниттям. 2) Який спричиняє гниття …   Український тлумачний словник

  • гнилість — лості, ж. Властивість за знач. гнилий …   Український тлумачний словник

  • гнилісний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • гнилість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • зігнилість — зогни/лість, лості, ж. Стан за знач. зігнилий, зогнилий …   Український тлумачний словник

  • гнилой — гнил ой; кратк. форма гнил, гнил а, гн ило …   Русский орфографический словарь

  • гнила — ГНИЛ|А (1*), Ы с. Глина: грѣшьници же [против праведников] ˫ако противѹ мѣди гнила обрѩщетьсѩ СбТр ХІI/ХІІІ, 63 об …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • гниль — ГНИЛ|Ь (2*), И с. Гниль. Перен.: на пагѹбѹ цр҃квьнѹю. гниль нѣкѹю и чюжю бл҃гоч(с)ть˫а предъложиша. прч(с)тѹ добротѹ намъ очернеше ПНЧ XIV, 207б; ѹдалившимъ(с) ѿ дх҃а ст҃га. смрада ра(д) пь˫ана(г). і слова не імуще б҃и˫а во ѹстѣхъ своіхъ. гнили… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”